Якби шлюб не був основою сім’ї,

то він так само не був би предметом законодавства, як, наприклад, дружба. К. Маркс


Я не можу уявити своє життя без сім’ї, без свого рідного дому, входячи в який відчуваєш себе захищеною від всіх неприємностей, де завжди дадуть пораду або, навпаки, запитають його, де так затишно сидіти ввечері біля екрану телевізора або за сторінками улюбленої книги і думати тільки про приємні речі. Звичайно, бувають і проблеми, і засмучення, але тепле участь сім’ї допомагає вирішити їх. І навіть якщо це не виходить, то перенести все легше разом, ніж на самоті. Я часто замислююся, над тим як виникають сім’ї. Адже це відбувається не відразу потрібно якийсь час. Молоді люди зустрічаються, придивляються один до одного, закохуються, деякі одружуються, а хтось… Хтось починає жити разом, чи не реєструючи шлюб. Зараз жити в так званому «цивільному» шлюбі дуже актуально. Але я вважаю це не правильним.

У такій родині немає ніякої відповідальності, та й відносини не ті. Багато хто може з цим посперечатися, так як для любові не потрібен штамп в паспорті. Але за любов’ю часто ховається сувора правда життя. Звичайно ж, все залежить і від характеру людей і багато в чому від виховання. Для багатьох створення сім’ї — це початок серйозної, дорослого життя і, звичайно ж, хочеться що б виникнувши вона не розпалася. Для мене яскравим прикладом багаторічного шлюбу є шлюб моїх батьків вони разом вже вісімнадцять років. І ці відносини будуються на любові і взаєморозуміння. Я виховуюся одна в сім’ї. Але є сім’ї в яких двоє і більше дітей і це досить складно виховувати дитину не кажучи про двох і більше. Для кожної сім’ї народження дитини це дуже значуща подія. Після якого кожен з членів сім’ї намагається внести свій внесок у розвиток дитини. Не випадково кажуть, що дитина це дзеркало своєї сім’ї. Не один вчитель не зможе навчити дитину тому, що «викладається» в його родині. У вихованні дитини не мало важлива роль як матері так і батька, та є багато сімей в яких дитина залишається на піклування одного з батьків. Трапляється навіть так, коли виховує дитину бабуся чи дідусь. Саме вони, наші бабусі, не тільки зберігають домашнє вогнище і сімейні підвалини, створюють комфортну обстановку, але і займаються вихованням дитини з новим поглядом на світ, новими засадами і намагаються втішити у скрутну хвилину. На жаль, у багатьох випадках сьогодні вони виступають ще й у ролі єдиних годувальників. В давнину слово «сім’я» мало на увазі сім членів сім’ї.

Зараз сім’ї складаються з трьох – чотирьох чоловік. Але це не втрачає сенс цього слова. Я вважаю величезним подвигом сім’ї дитина яких взято з дитячого будинку. Це дитина, якій доля піднесла величезні труднощі. І все ж це дитина, яка так хоче знайти сім’ю. Просте слово «мама» дається йому з небувалою трудністю. Така дитина потребує особливого вихованні і насамперед у розумінні. Кожна жінка повинна відчувати материнське почуття і це почуття багато років супроводжується вірою. І як часом буває сильно це почуття. Є чудовий вірш В. Коротаєвої в яке оспівується віра наших матерів:

Їх вірі, трепетною і ніжною,

Твір на тему «Моя майбутня сім’я»

Share →